одноквітий

1. (у ботаніці) такий, що має лише одну квітку на квітконосі або в суцвітті.

2. (у поетичній мові) переносно: єдиний, неповторний, унікальний (про почуття, талант тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |