одноквітий
[odnokʋitɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Ботаніка) –
(у ботаніці) такий, що має лише одну квітку на квітконосі або в суцвітті.
- (Література) –
(у поетичній мові) переносно: єдиний, неповторний, унікальний (про почуття, талант тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноквітий, р. одноквітого, д. одноквітому, з. одноквітого, о. одноквітим, м. одноквітім