однокопитий

[odnokopɪtɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Зоологія) –

    Який має лише одну копиту (про тварину, зокрема про коня).

  2. (Ботаніка) –

    Уживається як складова частина ботанічних назв деяких рослин, що мають листки, подібні за формою до копита (наприклад, копитняк європейський, або однокопитий).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. однокопитий, р. однокопитого, д. однокопитому, з. однокопитого, о. однокопитим, м. однокопитім

Більше записів