однодум БукваО 1. Людина, яка поділяє чиїсь погляди, думки, переконання; сподвижник, прихильник. 2. (заст.) Єдиний, однаковий з кимось спосіб мислення; згода в думках. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←однодумецьромбокубоедр→