Значення
- (Ботаніка) –
Ботанічний термін, що позначає одну з двох основних груп квіткових рослин (покритонасінних), представники якої мають зародок із однією сім’ядолею, паралельне або дугоподібне жилкування листя, розсіяне розташування провідних пучків у стеблі та інші характерні ознаки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однодольність, р. однодольності, д. однодольності, з. однодольність, о. однодольністю, м. однодольності, к. однодольносте