одквітлий
[odkʋitlɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Ботаніка) –
Який розквіт, зацвів, покрився квітами.
- (Література) –
Який досяг найвищого ступеня розвитку, найбільшої сили вияву; розквітлий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одквітлий, р. одквітлого, д. одквітлому, з. одквітлого, о. одквітлим, м. одквітлім