одідичений
[odidɪt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Юриспруденція) –
Який перейшов у власність когось у спадок; отриманий у спадщину.
- (Біологія) –
Який перейшов від попередніх поколінь, успадкований (про фізіологічні, психічні риси, майно, традиції тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одідичений, р. одідиченого, д. одідиченому, з. одідиченого, о. одідиченим, м. одідиченім