одеський

Приклад 1:
Почуваєш себе не байстрюком, духовно голим і минущим, а захищеним, вкоріненим і невипадковим на цій землі… У 70-і роки кожного свята, доточивши до неробочих днів (якщо таланило) день-два, виривалася до Львова, а звідти разом зі своєю посестрою Атеною Пашко десь неподалік: відвідували Одеський замок, Крехівський монастир, Потелич (славнозвісний стінопис у місцевому храмі вдалося розгледіти лише в замкову щілину — було зачинено), Косів, Криворівня, чарівне село із дзвінкою назвою Дземброня високо в горах по дорозі на Буркут. У цьому селі мав хату-майстерню художник Григорій Якутович — старосвітську, з місцем для ватри посередині, як у колибі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Найбільшим в Україні та третім за вантажообігом портом Чорного моря є Одеський порт, в якому особливо швидкими темпами зростають обсяги переробки контейнерів (203,5 тис. ТEU в 2005 р.)
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Він махнув рукою круговим робітникам, ще раз на прощання затутукав, і паротяг, покрехтуючи на стрілках, як жива почвара, пішов на станцію під одеський поїзд. III — Стій!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”