Значення
- (Ботаніка) –
Стан, коли тканини рослин або частини тіла втрачають еластичність і рухливість, стаючи твердими та жорсткими, подібно до деревини.
- (Психологія) –
У переносному значенні — втрата живості, чуттєвості, емоційності; стан душевної або інтелектуальної заціпенілості, апатії.
- (Медицина) –
У медицині — патологічне здерев’яніння тканин, наприклад, внаслідок хвороби або порушення кровопостачання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одерев'янілість, р. одерев'янілості, д. одерев'янілості, з. одерев'янілість, о. одерев'янілістю, м. одерев'янілості, к. одерев'янілосте