1. Який став чужим, далеким, втратив колишню близькість, зв’язок або приналежність; відчужений.
2. Який виявляє байдужість, холодність, відсутність співчуття або зацікавленості; недружній.
очужілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Очужілий в своєму тілі. І, кавалок болю, і, самозамкнений, у тьмущій тьмі завис.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикментик () |