очуняти

1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості; опритомніти.

2. Одужати після важкої хвороби, отямитися після стану, близького до смерті.

3. Перен. Прийти в нормальний стан після сильного морального потрясіння, стресу, заціпеніння; опам’ятатися.

Приклади:

Приклад 1:
Став він очуняти, стала вона рідше до його надходити, ніби боїться його й соромиться. — Чого ти, Лесю, наче ховаєшся од мене?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”