очумілість

1. Властивість за значенням прикметника “очумілий”; стан, коли людина поводиться наче очуміла, несамовито, безтямно або втрачає здатність тверезо мислити й оцінювати ситуацію.

2. Рідко вживана назва психічного розладу, божевілля, стану помутніння свідомості.

Приклади:

Відсутні