очник [ot͡ʃnɪk] Іменник Буква:О ЗначенняПравопис Значення (Медицина) – Людина, яка носить окуляри для корекції зору. (Освіта) – (розм.) Студент, який навчається на денній формі навчання (на відміну від заочника). (Техніка) – (спец.) Деталь механізму або приладу у вигляді кільця, втулки або пластини з отвором для кріплення, осі, цапфи тощо. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. очник, р. очника, д. очникові, з. очника, о. очником, м. очникові, к. очнику ←очниця очний→