Значення
- (Філософія) –
Бути передбаченим, прогнозованим або планованим; мати відбутися в майбутньому з певною ймовірністю.
- (Юриспруденція) –
Бути обіцяним, обумовленим або таким, що належить отримати, виконати згідно з домовленістю, правилами або логікою подій.
- (Психологія) –
Бути в очікуванні, знаходитися в стані передчуття або готовності до чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я очікуюся, ти очікуєшся, він очікується, ми очікуємося, ви очікуєтеся, вони очікуються