1. Так, що не викликає сумнівів, безперечно, безсумнівно; так, що легко помітити, побачити, зрозуміти.
2. (Використовується як вставне слово) Як видно, мабуть, певно, ймовірно (виражає припущення або впевненість мовця).
Словник Української Мови
Буква
1. Так, що не викликає сумнівів, безперечно, безсумнівно; так, що легко помітити, побачити, зрозуміти.
2. (Використовується як вставне слово) Як видно, мабуть, певно, ймовірно (виражає припущення або впевненість мовця).
Приклад 1:
Вона не мучила мене граматикою (та я, очевидно, ще тоді й не доросла до граматики), а просто розмовляла зі мною, давала мені вчити напам’ять вірші й дитячі пісеньки (я й досі пам’ятаю дещо з цих пісеньок і уривки з віршів Беранже і Верлена в оригіналі). А головне — дуже багато мені читала (В. Гюґо, А. Доде, Р. Роллан та ін.)
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
У щоденнику, цілком очевидно, домінує неприязнь, нотки сарказму: «як мало схожий син на батька!», приїхав на все готове, хто відмовиться від такого «санаторію»? утверджується в думці, що «треба поборотися», адже коли X. М.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”