обживати

1. Робити придатним для житла, облаштовувати для проживання (жилий простір, приміщення, територію).

2. Освоювати нову, необжитішу місцевість, заселяючи її та починаючи господарську діяльність.

3. Перен. Ставати звичним, освоюватися в новому середовищі, колективі, умовах діяльності.

Приклади:

Приклад 1:
іван так часто вертається подумки до тих днів, коли він отримав той горб у спадок і взявся його обживати, що складається враження, буцімто нічого більше в нього й не було і весь сенс життя лише до одного зводився. Виразно помітні міфо-ритуальні «опори» художнього мислення В. Стефаника також при осмисленні їх з погляду внутрішньої динаміки мистецьких структур.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
до н. е., коли тамтешня природа знову змінила гнів на милість, люди заходилися обживати спершу прибережну смугу півострова, а згодом й центральні та південні його регіони. Не пізніше V тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”