обживання

[obʒɪʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес пристосування, освоєння кимось нового житла, приміщення, простору для життя або діяльності; заселення з одночасною організацією побуту.

  2. Процес освоєння та пристосування людиною або групою людей нових територій, земель, часто з метою постійного проживання та господарського використання.

  3. Період або дія, пов’язана зі звиканням до нових умов, обставин, середовища, соціальної ролі тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обживання, р. обживання, д. обживанню, з. обживання, о. обживанням, м. обживанні, к. обживання

Більше записів