обжитий
[obʒɪtɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що пристосований для житла або тривалого перебування людей; обладнаний, заселений, звичний для життя.
-
Добре знайомий, звичний, освоєний в результаті тривалого перебування або використання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обжитий, р. обжитого, д. обжитому, з. обжитого, о. обжитим, м. обжитім