Значення
-
Властивість або стан бути обраним, відібраним серед інших за певними критеріями; привілейоване становище, що виникає внаслідок такого відбору.
-
У релігійному контексті (переважно християнському) — божественна доля або статус людей, яких Бог обрав для спасіння або для виконання особливої місії; предвизначення до порятунку.
-
У соціально-політичному або елітарному значенні — становище обранців, привілейованої групи, яка виділяється з-поміж інших завдяки високому статусу, владі, багатству або іншим ознакам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обираність, р. обираності, д. обираності, з. обираність, о. обираністю, м. обираності, к. обираносте