Значення
-
Дія за значенням дієслова “об’їжджати”; пересування навколо чогось або подолання перешкоди, рухаючись не прямо, а збоку, оминаючи її.
-
У дорожньому русі — виїзд на смугу зустрічного руху з метою подолання перешкоди (наприклад, іншого транспортного засобу), що рухається в тому самому напрямку, з подальшим поверненням на свою смугу.
-
В історії та адміністративному праві — об’їзд підвладних територій, населених пунктів посадовою особою (наприклад, князем, суддею) з метою здійснення управління, контролю або судочинства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'їждження, р. об'їждження, д. об'їждженню, з. об'їждження, о. об'їждженням, м. об'їждженні, к. об'їждження