Значення
-
Особа, яка займається об’їздом (об’їздженням) чого-небудь, здійснює регулярні поїздки для огляду, перевірки або обслуговування певної території чи об’єктів (наприклад, лісовий об’їждчик, об’їждчик телефонних ліній).
-
Застаріла назва вершника, який супроводжує екіпаж, їде попереду або поруч для розвідки шляху, охорони або виконання доручень.
-
У переносному значенні — той, хто вправно обходить перешкоди, ухиляється від чого-небудь, знаходить лазівки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'їждчик, р. об'їждчика, д. об'їждчикові, з. об'їждчика, о. об'їждчиком, м. об'їждчикові, к. об'їждчику