1. Особа, яка займається об’їздом (об’їздженням) чого-небудь, здійснює регулярні поїздки для огляду, перевірки або обслуговування певної території чи об’єктів (наприклад, лісовий об’їждчик, об’їждчик телефонних ліній).
2. Застаріла назва вершника, який супроводжує екіпаж, їде попереду або поруч для розвідки шляху, охорони або виконання доручень.
3. У переносному значенні — той, хто вправно обходить перешкоди, ухиляється від чого-небудь, знаходить лазівки.