1. (в лінгвістиці) такий, що виражає об’єктивну модальність, тобто відношення висловлювання до дійсності з точки зору реальності / ірреальності, можливості / неможливості, необхідності події, що часто передається формами дієслова (наприклад, способом, часом) або модальними словами та зворотами.
2. (про значення, семантику) що належить до категорії об’єктивної модальності, яка є обов’язковою граматичною категорією будь-якого висловлювання.