Значення
-
Надання чому-небудь об’єктивного, незалежного від суб’єктивного сприйняття, характеру; втілення у зовнішній, предметній формі.
-
У філософії: процес набуття ідеєю, поняттям предметного, незалежного від свідомості існування; опредмечення.
-
У психології та соціології: сприйняття та трактування людей або явищ не як унікальних особистостей чи процесів, а як безособових об’єктів, носіїв певних функцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'єктивізація, р. об'єктивізації, д. об'єктивізації, з. об'єктивізацію, о. об'єктивізацією, м. об'єктивізації, к. об'єктивізаціє