1. У логіці та філософії — заперечення, контрдоказ або контрприклад, що висувається проти певного твердження, аргументу чи теорії з метою спростування або виявлення її недоліків.
2. У риториці та діловодстві — формальний вираз несхвалення, заперечення або протесту проти чогось; формальна заява про незгоду.
3. У канонічному праві та церковній практиці — зауваження або перешкода, що висувається проти кандидата на посвячення або прийняття до духовного сану.