Значення
-
У логіці та філософії — заперечення, контрдоказ або контрприклад, що висувається проти певного твердження, аргументу чи теорії з метою спростування або виявлення її недоліків.
-
У риториці та діловодстві — формальний вираз несхвалення, заперечення або протесту проти чогось; формальна заява про незгоду.
-
У канонічному праві та церковній практиці — зауваження або перешкода, що висувається проти кандидата на посвячення або прийняття до духовного сану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'єкція, р. об'єкції, д. об'єкції, з. об'єкцію, о. об'єкцією, м. об'єкції, к. об'єкціє