Значення
-
(у філософії, соціології) Такий, що розглядає об’єкт (предмет, явище) як центральний, первинний або самоцінний, акцентуючи увагу на його властивостях, а не на суб’єктивному сприйнятті чи інтересах людини; протилежність суб’єктоцентризму.
-
(у програмуванні та об’єктно-орієнтованому дизайні) Пов’язаний з методологією, де основною концепцією є об’єкт, що поєднує в собі дані (поля) та методи для роботи з ними; організований навколо об’єктів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'єктоцентричний, р. об'єктоцентричного, д. об'єктоцентричному, з. об'єктоцентричного, о. об'єктоцентричним, м. об'єктоцентричнім, к. об'єктоцентричний