1. (у філософії, соціології) Такий, що розглядає об’єкт (предмет, явище) як центральний, первинний або самоцінний, акцентуючи увагу на його властивостях, а не на суб’єктивному сприйнятті чи інтересах людини; протилежність суб’єктоцентризму.
2. (у програмуванні та об’єктно-орієнтованому дизайні) Пов’язаний з методологією, де основною концепцією є об’єкт, що поєднує в собі дані (поля) та методи для роботи з ними; організований навколо об’єктів.