Значення
-
Філософська та методологічна позиція, що розглядає об’єкт (предмет, явище, систему) як центральний, самодостатній елемент аналізу, акцентуючи на його внутрішніх властивостях, структурі та законах існування, часто з відведенням на другий план суб’єктивного сприйняття чи соціального контексту.
-
У програмуванні та системному дизайні — парадигма або підхід, заснований на концепції об’єктів, що містять дані (поля) та методи (функції) для їх обробки, з акцентом на інкапсуляції, спадкуванні та поліморфізмі (частіше вживається термін “об’єктно-орієнтованість”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'єктоцентричність, р. об'єктоцентричності, д. об'єктоцентричності, з. об'єктоцентричність, о. об'єктоцентричністю, м. об'єктоцентричності, к. об'єктоцентричносте