об’єднувач

1. Той, хто об’єднує когось або щось; ініціатор та організатор об’єднання.

2. Технічний пристрій, механізм або пристосування, призначене для з’єднання, скріплення або об’єднання окремих частин у єдине ціле.

3. У комп’ютерних технологіях — програма, утиліта або модуль, що забезпечує сумісну роботу, інтеграцію або обмін даними між різними програмними компонентами, системами або форматами файлів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |