об'єднальниця

[ob'jɛdnɑlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

Жінка, яка об’єднує когось або щось, прагне до єдності, є ініціатором чи активним діячем об’єднання.
(заст., іст.) У період національного відродження наприкінці XIX — початку XX століття: активна учасниця або прихильниця руху за об’єднання українських земель, зокрема в єдину національну державу.
(кап.) Назва жіночого монастиря чи чернечої громади, заснованої на принципах об’єднання (унії) з іншою християнською конфесією (найчастіше — греко-католицькою).

Граматичні форми:

н. об'єднальниця, р. об'єднальниці, д. об'єднальниці, з. об'єднальницю, о. об'єднальницею, м. об'єднальниці, к. об'єднальнице