1. Який є звичайним, звичним, повсякденним; такий, що не викликає здивування чи особливої уваги.
2. Який відповідає загальноприйнятим нормам поведінки, правилам; звичайний, традиційний.
3. (У значенні прислівника) Звичайно, як завжди.
обичайний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |