обичайний
[obɪt͡ʃɑjnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який є звичайним, звичним, повсякденним; такий, що не викликає здивування чи особливої уваги.
-
Який відповідає загальноприйнятим нормам поведінки, правилам; звичайний, традиційний.
-
(У значенні прислівника) Звичайно, як завжди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обичайний, р. обичайного, д. обичайному, з. обичайного, о. обичайним, м. обичайнім