Значення
-
Властивість за значенням прикметника “обичайний”; звичайність, повсякденність, відсутність чогось незвичайного або виняткового.
-
(У філософії) Поняття, що позначає звичайний, повсякденний стан речей або явищ, протиставлений трансцендентному, сакральному чи екстраординарному.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обичайність, р. обичайності, д. обичайності, з. обичайність, о. обичайністю, м. обичайності, к. обичайносте