Значення
-
Той, хто робить об’яву, оголошує щось; оповісник, вісник.
-
У християнстві: один з титулів Ісуса Христа, який об’явив (відкрив) людям волю Божу та Божественну істину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'явник, р. об'явника, д. об'явникові, з. об'явника, о. об'явником, м. об'явникові, к. об'явнику