обворожений
[obʋoroʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який перебуває в стані захоплення, підкорений чиєюсь красою, чарівністю, вмінням; зачарований, заворожений.
-
Який викликає захоплення своєю красою, досконалістю; чарівний, чарівливий, очарувальний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обворожений, р. обвороженого, д. обвороженому, з. обвороженого, о. обвороженим, м. обвороженім