Значення
-
Рідкісне діалектне позначення жіночої істоти (людини або тварини), яка щойно народила дитинча.
-
У спеціалізованій літературі (етнографія, історія побуту) — традиційна українська дерев’яна колодка або форма, що використовувалася при виготовленні або ремонті взуття для натягання та збереження його форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обувачка, р. обувачки, д. обувачці, з. обувачку, о. обувачкою, м. обувачці, к. обувачко