1. Який має взуття на собі, захищений взуттям (про ноги).
2. Який має певне взуття на собі (про людину).
3. У переносному значенні: забезпечений, матеріально стабільний.
обутий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках; Замазана була на палець, Засалена, аж капав смалець, Обутий в драні постоли, Із дір онучі волочились, Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн, і люлька, і кресало, Лежали губка, кремінець.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |