обурений

[oburɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Який перебуває у стані обурення; сповнений гніву, невдоволення через щось неприйнятне, образливе або несправедливе.

  2. Який виражає обурення, свідчить про нього (про вигляд, жест, тон тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обурений, р. обуреного, д. обуреному, з. обуреного, о. обуреним, м. обуренім

Більше записів