drevosliv.com

Словник Української

обумовленість

Буква

1. Властивість або стан того, що обумовлено; наявність обумовленості.

2. Філософська категорія, що відображає об’єктивний, закономірний характер зв’язків явищ, процесів та їх складових; детермінованість.

Приклади:

Приклад 1:
Поняття рефлексу дозволяє розкрити зв’язок внутрішнього світу із зовнішнім, обумовленість психіки людини зовнішніми умовами. Психі- ка розглядається не як замкнений і недосяжний для спостережень світ, а як регулятор діяльності, що виникає у відповідь на подразник.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

More posts