Значення
-
Властивість або стан того, що обумовлено; наявність обумовленості.
-
Філософська категорія, що відображає об’єктивний, закономірний характер зв’язків явищ, процесів та їх складових; детермінованість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обумовленість, р. обумовленості, д. обумовленості, з. обумовленість, о. обумовленістю, м. обумовленості, к. обумовленосте