обтюрація

[obtjurɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. У фотографії та кінематографії — щільне прилягання задньої стінки касети або кадрового вікна до світлочутливого матеріалу (плівки, фотопластинки) для запобігання засвічуванню.

  2. У техніці — ущільнення, герметизація стиків або зазорів між деталями (наприклад, в гвинтівках, гарматах, насосах) для запобігання проникнення газу, рідини або втрати тиску.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтюрація, р. обтюрації, д. обтюрації, з. обтюрацію, о. обтюрацією, м. обтюрації, к. обтюраціє

Більше записів