обтиральник

[obtɪrɑlʲnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Текстильний виріб (переважно рушник, серветка або ганчірка), призначений для витирання, осушення чи обтирання поверхонь, предметів або частин тіла.

  2. (Заст., діал.) Особа, яка займається обтиранням (наприклад, у лазні або при догляді за хворими).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтиральник, р. обтиральника, д. обтиральникові, з. обтиральника, о. обтиральником, м. обтиральникові, к. обтиральнику

Більше записів