обтяж БукваО 1. (діал.) Те саме, що обтяжити — зробити важким, навантажити, обтяжити. 2. (діал., перен.) Завдати клопоту, турботи; обтяжити, обтяжитися. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←розторсатирозторсання→
