обтягнений
[obtjɑɦnɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має на собі обтяження, додаткові зобов’язання, тягар (часто фінансовий або моральний).
-
У спеціальному вжитку (наприклад, юридичному, фінансовому): такий, що має певні зобов’язання, обмеження чи застави (про майно, права).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтягнений, р. обтягненого, д. обтягненому, з. обтягненого, о. обтягненим, м. обтягненім