обцятковування

[obt͡sjɑtkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Обцятковування — процес нанесення обцяток (дрібних, густих насічок або зарубок) на поверхню деревини, металу чи іншого матеріалу з метою створення шорсткості для кращого зчеплення (наприклад, при штукатуренні по дереву, склеюванні).

  2. Обцятковування — технічний прийом у реставраційній та будівельній практиці, що полягає у ручному або механічному утворенні системи заглиблень на основі для надійного контакту з наступним шаром матеріалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обцятковування, р. обцятковування, д. обцятковуванню, з. обцятковування, о. обцятковуванням, м. обцятковуванні, к. обцятковування

Більше записів