обцарковування

[obt͡sɑrkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Історичний процес насильницького навернення населення до державної (царської) релігії, зокрема переслідування та знищення інших конфесій, що здійснювалося російською імперською владою, особливо щодо українських греко-католиків (уніатів) у XIX столітті з метою їхньої інтеграції в Російську православну церкву.

  2. Політика та діяльність, спрямовані на поширення впливу та підпорядкування Російської православної церкви (Московського патріархату) на певних територіях, часто з використанням державних механізмів для утвердження ідеологічного та релігійного домінування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обцарковування, р. обцарковування, д. обцарковуванню, з. обцарковування, о. обцарковуванням, м. обцарковуванні, к. обцарковування

Більше записів