обторцювання

Обторцювання — процес обробки торців (країв) деталей, зокрема в деревообробці, металообробці або обробці каменю, для надання їм гладкості, певної форми або декоративного вигляду.

Обторцювання — технологічна операція в будівництві та виробництві, що полягає в облицюванні, оздобленні або зміцненні бокових поверхонь (торців) конструктивних елементів спеціальними матеріалами або профілями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |