Значення
-
Обторцювання — процес обробки торців (країв) деталей, зокрема в деревообробці, металообробці або обробці каменю, для надання їм гладкості, певної форми або декоративного вигляду.
-
Обторцювання — технологічна операція в будівництві та виробництві, що полягає в облицюванні, оздобленні або зміцненні бокових поверхонь (торців) конструктивних елементів спеціальними матеріалами або профілями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обторцювання, р. обторцювання, д. обторцюванню, з. обторцювання, о. обторцюванням, м. обторцюванні, к. обторцювання