Значення
-
Технічний термін, що означає обробляти край (торець) деталі, зокрема металевої, надаючи йому певної форми, гладкості або розміру, зазвичай за допомогою різання, шліфування чи інших механічних операцій.
-
У ширшому значенні — обробляти, опоряджувати кромку, край або торець будь-якого матеріалу (дерева, пластику, каменя), роблячи його рівним, гладким або придатним для подальшого використання чи з’єднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я обторцьовую, ти обторцьовуєш, він обторцьовує, ми обторцьовуємо, ви обторцьовуєте, вони обторцьовують