обторцьовування

Значення

1. Процес нанесення торців (поперечних перерізів) на кінці дерев’яних деталей, зокрема брусів або колод, для захисту від вологи, грибків та інших пошкоджень, що застосовується в деревообробці та будівництві.

2. Технологічна операція в деревообробній промисловості, що полягає в обрізанні, шліфуванні або обробці торцевих поверхонь пиломатеріалів для надання їм рівного та чистого краю або підготовки до подальшого з’єднання.

Правопис та відмінювання