обтічник

[obtit͡ʃnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Спеціальний захисний елемент, що встановлюється на передню частину транспортного засобу (автомобіля, локомотива тощо) для зменшення аеродинамічного опору повітря під час руху; повітрозбіжник, аеродинамічний обтікач.

  2. Технічний пристрій або конструкція, форма якої спеціально розрахована для мінімізації опору повітря або води при русі об’єкта; профільований корпус, що забезпечує обтікання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтічник, р. обтічника, д. обтічникові, з. обтічник, о. обтічником, м. обтічникові, к. обтічнику

Більше записів