Значення
-
Властивість обтічного предмета; здатність тіла мінімізувати опір середовища (повітря, вода) під час руху.
-
(у техніці) Форма транспортного засобу, літального апарата, снаряда тощо, що забезпечує йому мінімальний опір повітря або води.
-
(переносно) Плавність, вивіреність ліній, форм чого-небудь; гармонійність обрисів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтічність, р. обтічності, д. обтічності, з. обтічність, о. обтічністю, м. обтічності, к. обтічносте