обтанцьований

[obtɑnt͡sʲoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Такий, що має витончені, граціозні рухи, наче навчений танцювальній техніці; вишукано пластичний.

  2. (Перен.) Легкий, плавний, ритмічний (про літературний стиль, мову, вірші тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтанцьований, р. обтанцьованого, д. обтанцьованому, з. обтанцьованого, о. обтанцьованим, м. обтанцьованім

Більше записів