Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що обсипаний: покритий чим-небудь сипким, розсипаним, або такий, на який щось насипали, посипали.
2. Уживається як друга частина складених прикметників із значенням: покритий, вкритий у великій кількості чим-небудь (наприклад, цукром-піском, перлами, діамантами тощо).
Приклад 1:
Величезний курортний парк, обсипаний золотом осени. Чорна вода надвечір у річці парковій й на ній білосніжні лебеді.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
XIII Альчеста встигла тільки побачити, що бандит був увесь обсипаний тирсою, наче він, замість грабувати подорожніх, цілісінький день пиляв дрова. Обсипане білою тирсою обличчя бандитове на одну коротку мить здалося їй страшно і незрозуміло знайомим, ніби вона довгі роки щодня бачила його уві сні.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”
Приклад 3:
XVI Він весь був обсипаний тирсою, ішов поволі і затуляв собі обличчя останнім номером італійської газети «Воче-Дель-Пополо». Поволі, не кажучи ні слова, він підійшов до Альчести і одтулив своє обличчя.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”