Древослів

Словник Української Мови

обстригти

Буква

1. Стрижучи, позбавити волосся, шерсті, вовни тощо; підстригти навколо або з усіх боків.

2. Перен., розм. Різко, уїдливо висловитись про когось; обізвати, осоромити.

3. Рідк. Обрізати ножицями кінці, краї чогось; обрізати.

Приклади вживання слова

обстригти

Приклад 1:
Доки дикі кози в горах держаться, не хиляться вони перед тим, хто забажає їх обстригти. Вважай на дикого осла-онагра в степу: ніхто йому не сідає на хребет.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts