обструктивний

[obstruktɪʋnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (у медицині) Пов’язаний з обструкцією, що характеризується закупоркою, звуженням або перешкодою у просвіті порожнистого органа (наприклад, дихальних шляхів, кишечника), що порушує його функцію.

  2. (у політиці, суспільному житті) Такий, що належить до обструкції або призначений для неї; навмисно перешкоджаючий, гальмівний, що блокує нормальний хід процесу (наприклад, парламентських засідань, роботи органу влади).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обструктивний, р. обструктивного, д. обструктивному, з. обструктивного, о. обструктивним, м. обструктивнім

Більше записів