обструктивний

1. (у медицині) Пов’язаний з обструкцією, що характеризується закупоркою, звуженням або перешкодою у просвіті порожнистого органа (наприклад, дихальних шляхів, кишечника), що порушує його функцію.

2. (у політиці, суспільному житті) Такий, що належить до обструкції або призначений для неї; навмисно перешкоджаючий, гальмівний, що блокує нормальний хід процесу (наприклад, парламентських засідань, роботи органу влади).

Приклади:

Відсутні